доводити до злиднів

1. n

1) горе, біда, лихо, страждання

2) злидні, нужда

3) бідування, нещастя

4) нездужання, втома; виснаження

5) тиск, стискання, здавлювання; примус, натиск

2. v

1) завдавати горя (страждання); мучити, тривожити

2) доводити до виснаження, підривати сили, виснажувати

3) доводити до злиднів

4) розгромити (в битві)

* * *

1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя

2) убогість, злидні, нестаток

3) лихо, лихоліття, біда, нещастя

4) мeд. негативний стрес, дистрес

5) юp.; = distrainment

6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус

7) аварія; пошкодження; поломка

1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити

2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили

3) доводити до злиднів

4) = distrain

1) доводити до злиднів (бідності); розоряти; позбавляти засобів

2) обідняти, позбавляти виразності

3) ослабляти, підривати (здоров'я)

4) позбавляти певних властивостей (якостей)

5) виснажувати (ґрунт тощо)

* * *

1) доводити до злиднів, розоряти; збіднювати, позбавляти виразності

2) виснажувати ( ґрунт); послабляти, підривати ( здоров'я); позбавляти найважливіших якостей або властивостей

1) горе, лихо; страждання; сильне нездужання; біль; причина страждань; нещастя

2) убогість, злидні, нестаток

3) лихо, лихоліття, біда, нещастя

4) мeд. негативний стрес, дистрес

5) юp.; = distrainment

6) дiaл. тиск, здавлювання; напруга, натяг; тиск, примус

7) аварія; пошкодження; поломка

1) заподіювати горе, страждання; мучити, тривожити

2) завдавати болю; знесилювати, підривати сили

3) доводити до злиднів

4) = distrain

1. n

1) жебрак, старець

2) бідняк, незаможний

2. v

1) доводити до злиднів; розоряти; пустити по миру

2) перевершувати

* * *

1) жебрак; бідняк

2) (часто з пpикм.) хлопець, малий

1) доводити до вбогості; розоряти

2) перевершувати

3) рідко змушувати

зубожілий; звироднілий; див., тж depauperated

1) доводити до злиднів

2) виснажувати, підривати сили

* * *

доводити до злиднів

* * *

1) доводити до злиднів, розоряти; збіднювати, позбавляти виразності

2) виснажувати ( ґрунт); послабляти, підривати ( здоров'я); позбавляти найважливіших якостей або властивостей

(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.

* * *

1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -нів

2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво